Міжнародне податкове планування: міжнародні угоди та шляхи уникнення подвійного оподаткування

   Це ускладнює звітність, передбачає подвійну сплату податків для програміста й псує податкову історію. І схожі складнощі трапляються не лише у фізичних осіб-підприємців, ризик потрапити під податкові зобов’язання при роботі на кілька країн є також:

• У малих та середніх підприємств, які експортують товари чи послуги.
• У міжнародних компанії та холдингових структур.
• В інвестиційних фондів та приватних інвесторів.
• У платників податків, які володіють активами за кордоном.

   Аби не платити двічі, варто заздалегідь розібратися з тим, як виникає подвійне оподаткування та як його запобігти. Станом на червень 2025 року в Україні нараховується 72 чинних двосторонніх договори про уникнення подвійного оподаткування з різними країнами світу. Це стосується як повних конвенцій, так і протоколів до них. Проте ці домовленості мають певні умови. Наприклад, дотримання умов щодо «бенефіціарного власника» або підтвердження статусу податкового резидента. Враховувати нюанси ведення бізнесу «на дві країни» слід на етапі добору видів діяльності та вибору системи оподаткування, і в цьому можуть допомогти спеціалісти CeDePe.

  Юридичне податкове оподаткування виникає, коли дві різні держави вважають одну й ту саму особу (фізичну чи юридичну) своїм податковим резидентом і обкладають одним і тим самим податком один і той же дохід. Наприклад:

• Фізособа мешкає в Україні, але отримує дохід від роботи за кордоном. Обидві країни (Україна як країна резиденції та інша держава як країна джерела доходу) можуть претендувати на оподаткування цього доходу.
• Юридична особа зареєстрована в Україні, але має постійне представництво або управляється з іншої країни. І тоді ця компанія може бути платником податку в обох юрисдикціях.

   Наприклад, українська холдингова компанія володіє трьома дочірніми підприємствами: у Польщі, у Німеччині та у Великій Британії. Кожне з цих підприємств виробляє компоненти для електроніки, продає їх на європейському ринку та виплачує дивіденди до материнської компанії в Україні. Як відбувається сплата податків?

1. Припустимо, що дочірня компанія в Польщі отримує прибуток у розмірі 1 000 000 євро. Ця сума спочатку оподатковується у Польщі за стандартною ставкою корпоративного податку 19%, тобто підприємство сплачує 190 000 євро, і з решти лишається чистий прибуток у 810 000 євро.
2. Коли польська фірма вирішує виплатити дивіденди українській материнській компанії, від цих 810 000 євро утримують «джерельний» податок. У звичайному випадку ця ставка в Польщі може сягати 19 %, але завдяки Угоді про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Польщею вона знижена до 5%. Це зниження діє лише за умови, що українська компанія надала польському податковому агенту довідку про резидентство і володіє щонайменше 25% акцій польського підприємства протягом останніх 12 місяців. Якщо всі ці умови виконано, з 810 000 євро утримають 40 500 євро (5%), а на рахунок в Україні перерахують 769 500 євро.
3. Уже в Україні отримані 769 500 євро вважаються доходом від дивідендів і оподатковуються за ставкою 18%, якщо підприємство є малодохідним. Це означає, що українська компанія має нарахувати податок у сумі 138 510 євро та військовий збір 11 543 євро, тобто всього 150 053 євро. Якщо підприємством протягом календарного року отримало дохід 40 млн грн та вище, і дотримано умови статті 140.4.3 Податкового кодексу України, податок на прибуток з отриманих дивідентів не сплачується.
   
4. Оскільки 40 500 євро вже сплачено як «джерельний» податок у Польщі, ця сума зараховується проти податкового зобов’язання в Україні (метод «credit method»). Відтак українському бюджету доплачують не 138 510 євро, а лише 98 010 євро – різницю між повним податком і тим, що вже сплачено в Польщі.
   
5. У результаті сума податків на рівні Польщі та України становить 340 053 євро: 190 000 євро корпоративного податку в Польщі, плюс 40 500 євро «джерельного» податку на дивіденди, і 98 010 євро остаточної доплати в Україні.
   

   Щоб уникнути чи мінімізувати ситуації подвійного оподаткування, у світі застосовуються такі підходи:

1. Метод «зарахування іноземного податку» (credit method). Країна, що є податковою резиденцією дозволяє платникові відняти від свого національного податкового зобов’язання суму податку, що вже сплачена в країні джерела доходу. Наприклад, в Україні податок на прибуток до сплати за звітний період можна зменшити на суму сплаченого податку в Польщі за наявності підтверджувального документу від контролюючого органу.
2. Метод «звільнення від оподаткування» (exemption method). Дохід, якщо він вже оподаткований за кордоном, звільняється від оподаткування в країні резидента. Застосовується рідше, зазвичай до конкретних видів доходів (наприклад, іноземні доходи від міжнародних перевезень, дивіденди, проценти).
3. Зменшення ставки джерельного податку («withholding tax rates») у рамках УПП. Багато двосторонніх конвенцій та угоди DTA (Double Taxation Agreements) передбачають, що стандартна національна ставка, яку утримують «у джерелі», зменшується. Наприклад, замість 15% податку на дивіденди країна джерела може утримувати лише 5% (за певних умов), якщо між державами є відповідний ДПП.
   
4. Ієрархія податкового законодавства та механізми взаємного узгодження (Mutual Agreement Procedure, MAP). Якщо дві країни по-різному інтерпретують правила ДПП (наприклад, щодо постійного представництва або трансфертного ціноутворення), платник податків може звернутися до MAP процедури взаємного узгодження, щоб податкові органи «допомогли» з інтерпретацією та уникнути спірних нарахувань.
   
5. Наявність чітких умов «резиденції» й «постійного представництва». ДПП містять «tie-breaker rules» – правила, за якими встановлюють, в якій країні особа є податковим резидентом, якщо обидві претендують. Для бізнесу важливо правильно трактувати, де головний офіс, де реально приймаються управлінські рішення, де зареєстровано юридичну особу тощо.
   

  Запобігти багатьом проблемам з подвійним оподаткуванням можна завдяки ефективному податковому плануванню бізнеса та юридичній підтримці фахівців CeDePe, які спеціалізуються на міжнародному податковому праві та знають, як платити податки за іноземний дохід в Україні. Якщо врахувати всі можливі правила договорів про подвійне оподаткування, бізнес та індивідуальні платники податків можуть зменшити податкові витрати, підвищити рентабельність і уникнути неприємних податкових наслідків роботи на закордонного замовника при перевірках. Для цього знадобиться податкова консультація з міжнародного права CeDePe, залучення експертів з досвідом проєктів «на кілька країн».

Підвищення прозорості та правильно оформлена міжнародна податкова звітність допоможуть платити менше. Коли держава та платник податків точно знають, звідки дохід, як проводиться оподаткування фрилансера в країні джерела та яку пільгу «credit/exemption» дозволяє надавати країна резидента, знижується ризик випадкового «здвоєння» податків за кордоном.