Бізнес є, а прибутку – немає. На жаль, таке трапляється досить часто. Сезонний спад, реконструкція, очікування оплати від контрагентів або взагалі тимчасово призупинена діяльність – існує безліч причин неприбутковості протягом певного періоду. І тут виникає логічне питання: «Якщо мій бізнес або організація не має прибутку й мені немає чого декларувати, чи потрібно взагалі подавати декларацію?» Тож розберемо те, у яких випадках декларація необхідна, що там вказувати, якщо не було надходжень, і як уникнути штрафів.
Хто має подавати декларацію навіть за відсутності прибутку
Податковий кодекс говорить не про прибуток, а про показники, що підлягають декларуванню. Тобто подавати декларацію треба не тому, що ви заробили, а тому, що:
- у звітному періоді були якісь господарські операції, навіть без прибутку (витрати, нарахування, безоплатні передачі тощо);
- ви все ще є зареєстрованим платником податку, і тому формально звітуєте, навіть якщо діяльності фактично не ведете.
Тож розберімося, хто саме має обов’язок подавати декларацію.
1. Юридичні особи з податком на прибуток
Усі юрособи-платники податку на прибуток зобов’язані подавати декларацію за кожен звітний період, навіть якщо прибутку немає. Податкова декларація відображає не лише прибуток, а й інші показники фінансової діяльності – витрати, амортизацію, курсові різниці тощо. Наприклад, ТОВ має збиток 50 000 грн через курсову різницю. Прибутку немає, але декларацію треба подати – вона покаже від’ємне значення.
Навіть за відсутності операцій підприємства повинні подати нульову декларацію, щоб підтвердити, що звітний період пройшов без руху коштів чи фінансових результатів. Якщо не було ні доходів, ні витрат, ні руху коштів, ні договорів, треба мати підтвердження:
- нульового руху на рахунках,
- відсутності операцій у бухгалтерському обліку,
- пояснення про фактичну бездіяльність.
Але треба бути дуже уважними й, за потреби, консультуватись з бухгалтерами. CeDePe допоможе визначити, чи ваша ситуація справді підпадає під виняток. А також – підготувати офіційне обґрунтування, щоб уникнути претензій ДПС.
2. ФОПи на спрощеній системі (єдиний податок)
ФОПи подають декларацію платника єдиного податку, навіть якщо не було доходів. Третя група має подавати щокварталу, перша й друга – щороку.
Якщо ФОП не здійснював діяльність і не отримував доходів протягом року, він може не подавати декларацію. Але це можливо лише у випадку, якщо в законодавстві прямо передбачено таку можливість. Наприклад, для ФОП, який призупинив діяльність через воєнний стан або був у простої. Водночас у більшості випадків податкові радять усе ж подати «нульову» декларацію, аби не викликати питань.
Навіть без доходу ФОП зобов’язаний сплачувати мінімальний ЄСВ (у 2025 році – 1 760 грн/міс.), якщо він не зупинив діяльність офіційно.
3. ФОПи на загальній системі
Такий ФОП подає річну декларацію про майновий стан і доходи, зокрема за нульового прибутку. Треба декларувати не лише прибутки, а й факт відсутності діяльності, щоб закрити податковий період.
Якщо діяльність офіційно припинена (запис у ЄДР), то після подання ліквідаційної декларації звітувати більше не потрібно.
4. Єдиноподатники-юридичні особи
ТОВ на єдиному податку (3 група) подає декларацію щокварталу. Навіть якщо доходів немає, декларацію слід подати з нулями.
Якщо юрособа перебуває в стані ліквідації або діяльність фактично не здійснювалася, декларацію можна не подавати. Проте потрібне підтвердження, що немає жодних операцій і руху на рахунках.
Підприємства на спецрежимах / пільгах
Неприбуткові організації, резиденти Дія.City, аграрії та інші компанії з пільговим оподаткуванням, мають подати звітність, навіть якщо не вели діяльність. Звіт підтверджує право на пільгу. Якщо організація ще не розпочала діяльність і не мала операцій, можна не подавати, але треба повідомити податкову.
Наприклад, благодійний фонд не здійснював фінансових операцій у 2024 році, але все ж подає звіт неприбуткової організації, щоб не втратити статус неприбутковості.
Чому не подавати декларацію – погана ідея
Якщо звітність не подали вчасно, податкова має підстави вважати, що період не задекларовано, звідси:
- штрафи за несвоєчасне/неподання декларації;
- для платників ПДВ – ризик блокування реєстрації податкових накладних;
- ризик втрати податкових пільг або підтверджувальних документів.
Якщо ви не встигли подати декларацію вчасно, не варто панікувати. Головне — подати її якнайшвидше і одразу сплатити податок. Так ви зменшите розмір пені. Якщо в документах виявлять помилки, їх можна виправити в уточнювальній декларації.
Якщо ви не впевнені в тому, чи правильно оформили «декларацію із запізненням», краще залучити до перевірки спеціалістів. Бухгалтери CeDePe перевірять ваші звіти, підготують правильну декларацію та підкажуть, як мінімізувати можливі штрафи. Важливо, щоб навіть подана із запізненням звітність була в порядку.
Корисні поради: як контролювати податкову документацію і зменшити ризики
- Заведіть календар подач та оплат (електронний кабінет ДПС, внутрішній календар). Автоматизуйте нагадування.
- Проводьте щомісячні/квартальні звірки каси: навіть відсутність операцій треба підтвердити.
- Ведіть облік (реєстри, Типова форма обліку для ФОП), щоб у разі запиту податківців мати підтвердження.
- Перевіряйте статус ПДВ-реєстрації: реєстрація/зняття впливає на обов’язки щодо подачі декларацій.
- Контролюйте ЄСВ: визначте, чи підлягаєте ви обов’язковій платі та в які строки; сплачуйте мінімум у разі відсутності доходу, якщо ви «єдинник».
Отже, в окремих випадках законодавство дозволяє не подавати декларацію. Однак практика показує: бізнеси з чіткою логікою документообігу рідше отримують претензії від податкової. Тож простіше подати нульову декларацію, ніж потім пояснювати її відсутність.
